14 див України: найяскравіші скарби природи і культури, які варто побачити

Україна – велика і красива країна, якій безумовно є чим похвалитися. Пам’яток у нас стільки, що деколи складно вибрати, куди поїхати відпочити на найближчий вікенд. У вас теж розбігаються очі від великої кількості цікавих місць? Не знаєте, куди вирушити у подорож? #PokuponBlogTeam із задоволенням розповість про найяскравіші природні та архітектурні дива України, які потрібно побачити кожному. І заодно підкаже, де зупинитися і відпочити зі знижками до 70%, аби культурна програма була не тільки комфортною, але і бюджетною.

Природні дива

Синевир 

Одна з найкрасивіших природних пам’яток Карпат – озеро Синевир. До речі, краса – не єдиний критерій, за яким Синевир знаходиться в топі. Ще ця чарівна водойма є найбільшим і найглибшим високогірним озером в нашій країні.

За геологічними мірками Синевир – доволі молодий, йому всього лише 10-11 тисяч років. Приблизно стільки часу тому стався великий землетрус, внаслідок якого гірську річку завалило камінням – так утворилась водойма з чистою водою. Зараз Синевир є частиною однойменного національного парку.

Цікаві факти про озеро Синевир:

• Площа водного дзеркала становить 7 гектарів, найбільша глибина – 24 метри.
• Синевир розташований на висоті 989 метрів над рівнем моря.
• Купатися в озері заборонено, та й не вийде – навіть в найтепліші дні вода в ньому прогрівається максимум до 13 градусів.
• З центру Синевира прямо в небо дивиться Морське Око – невеликий острівець, що нагадує зіницю в блакитний райдужці води.
• У водоймі водиться три види форелі: райдужна, озерна і річкова.
• Згідно з легендою, водойма утворилася зі сліз графської доньки Синь, яка втратила свого нареченого – пастуха Вира. Дерев’яна скульптурна група, присвячена закоханим, стоїть на березі Синевиру.

Читайте також:
Заповідник і озеро Синевир
Солотвино – «Мертве море» Закарпаття
Цікаві пам’ятки Західної України

Шацькі озера

Блакитні очі Волині – так називають ці казкові місця у Волинській області. Вони розкинулися практично на самому кордоні України і Польщі і щороку приваблюють величезну кількість туристів з обох країн.

Шацькі озера є однією з найбільших озерних груп в Європі і налічують понад 30 водойм. Найбільш відоме озеро – Світязь – найбільше і найглибше і в порівнянні з іншими Шацькими озерами, і в Україні в цілому. Його максимальна глибина – 58 метрів, тож Світязь не просто глибший, а набагато глибший за Азовське море, найглибша точка якого знаходиться на позначці всього лише 11 метрів.

На Шацькі озера приїжджають:

• Пожити на природі в наметах, надихатися свіжим повітрям, порибалити.
• Спробувати різні водні розваги: кайтсерфінг, віндсерфінг, дайвінг, прогулянки на катамаранах, човнах, байдарках.
• Помилуватися місцевими красотами і дикими тваринами, яких тут дуже багато.

Читайте також: Шацькі озера – перлина Волині

Подільські Товтри

Більше 20 мільйонів років назад Поділля було великим теплим морем… Тепер про це нагадує хіба що Товтровий кряж – гряди вапнякових скель, які виконували роль бар’єрного рифа. Розташоване це природне диво в Хмельницькій області, охоплює Кам’янець-Подільський, Чемеровецький і Городоцький райони і становить частину національного парку «Подільські Товтри», створеного в 1996 році.

Завдяки дивовижним ландшафтам і первозданній природі парк «Подільські Товтри» входить до списку світової спадщини ЮНЕСКО. Він є частиною Букових лісів Карпат та інших регіонів – природного об’єкта, що включає в себе незаймані праліси 20 європейських країн.

Що ще треба знати про «Подільські Товтри»?

• У бар’єрного рифа, який існував мільйони років тому на місці Товтрового кряжу, немає аналогів у світі за складом. Його утворили не корали, як, наприклад, знаменитий Великий бар’єрний риф, а залишки вапнякових водоростей, морських черв’яків, молюсків та інших підводних організмів.
• «Подільські Товтри» – найбільший парк України. Його загальна площа становить 261 316 гектар.
• 129 об’єктів природно-заповідного фонду налічується на території національного парку. Серед них не тільки парки, старовинні садиби, а й археологічні та історико-архітектурні пам’ятки.
• Одне з головних багатств «Подільських Товтр» – лікувальні мінеральні води: «Нафтуся», «Миргородська» та інші, насичені бромом, йодом та подібними корисними речовинами.

Де побувати в заповіднику?

• Неймовірна за красою Бакота.

• Совиний яр – заказник з крутими скелями, буковим гаєм, орхідеями та рідкісними видами птахів.

• Печера Атлантида недалеко від села Завалля – триярусний підземний лабіринт зі сталактитами і сталагмітами.

Читайте також: Бакота – «українська Атлантида»

Асканія-Нова

Заповідник Асканія-Нова – місце, куди обов’язково варто поїхати, якщо ви мрієте про сафарі, зебр і круті фотки на тлі дикої природи.

Історія заповідника розпочалася ще в 1828 році, коли імператор Микола I за невеликі гроші продав порожні території німецькому герцогу з династії Асканіїв. Той через якийсь час перепродав землі сімейства ще одним німцям – Фальц-Фейнам. Саме останні і доклали максимум зусиль до того, щоб звичайнісіньке вівчарське господарство перетворилося на величезний заповідник дикої природи.

Сьогодні Асканія-Нова – це не просто 33 тисячі гектарів первозданної краси, а захищений законодавством України біосферний заповідник. Він поділяється на зоологічний і дендрологічний парки. У першому ви побачите знаменитих зебр, антилоп, коней Пржевальського, муфлонів, бізонів та інших тварин. Дендропарк – царство рослин, яких тут налічується 478 видів.

Що подивитися в заповіднику?

• Ковильно-типчаковий степ.
• Озеро в дендропарку.
• Скіфські кам’яні баби.
• Музей при заповіднику.

А ще програма відвідин Асканії-Нова буде неповною без сафарі-туру на джипах, протягом якого ви покатаєтеся по степу, побачите зблизька смугастих зебр і отримаєте масу яскравих вражень – не гірше, ніж в Африці;)

Читайте також:
Заповідник Асканія-Нова
Рожеві озера півдня України

Гранітно-степове Побужжя

Глибокі каньйони, на дні яких плескається прохолодна чиста вода, швидка річкова течія, галасливі пороги, порослий ароматними травами степ… Уявили? Так, все це багатство можна знайти в регіональному ландшафтному парку Гранітно-степове Побужжя.

Знаходиться це диво природи в північно-західній частині Миколаївської області, на самому краї Українського кристалічного щита. Колись тут були гори протяжністю близько 1000 км, однак з тих пір пройшло як мінімум 60 мільйонів років, і сьогодні про них нагадують лише стародавні залишки скелястих порід. Саме вони формують дивовижний ландшафт з річковими долинами, балками і струмками.

Гранітно-степове Побужжя багате на красиві природні локації:

• Актовський каньйон.

• Долина Мертвовода.

• Мигійські пороги.

Мигія – популярне місце у фанатів рафтингу. Пороги Південного Бугу в цих місцях ідеально підходять для екстремальних сплавів та дарують сміливцям масу вражень та адреналіну.

Джарилгацький національний природний парк

Не тільки лісами, горами і озерами багата Україна, але ще і морем. Джарилгацький національний природний парк був створений в грудні 2009 року указом Віктора Ющенка. Парк знаходиться на території Скадовського району, займає 10 тисяч гектарів, в нього входить острів Джарилгач, Джарилгацька затока, берегова лінія між Скадовськом та Лазурним.

Острів Джарилгач нерідко називають «українськими Мальдивами» – за чисту блакитну воду, білі піщані пляжі і досить скупу на рослинність степову прибережну зону.

Головна прикраса національного природного парку – Джарилгач, найбільший за площею острів в Україні і Чорному морі. Його омивають Каркінітська та Джарилгацька затоки – влітку вони добре прогріваються, завдяки чому береги острова стають ідеальним місцем для пляжного релаксу. Сам Джарилгач поцяткований солончаками, солоними озерами, болотами і заростями степової рослинності.

Чим цікавий Джарилгацький національний природний парк:

• Багатою флорою, яка налічує приблизно 500 видів різноманітних рослин. Серед них гірчиця, ковила, волошка, цикорій, бесарабська гвоздика, солерос. Можете собі уявити, які аромати розносяться над полями заповідника в період цвітіння трав!
• Цікавими і рідкісними тваринами, за якими можна спостерігати в природному середовищі існування: муфлонами, оленями, оленями, лисицями, єнотовидними собаки, дикими кабанами. Влітку можна побачити, як в тутешніх водах плескаються афаліни, азовки і білобочки.
• Величезною кількістю птахів, які прилітають сюди на зимівлю. За деякими підрахунками, їх кількість може досягати 150 тисяч особин! Серед них – лебідь-шипун, рожевий пелікан, дрохва, чорний лелека.
• Приголомшливими видами: морські і степові краєвиди парка заворожують просторами і строкатістю природних фарб.

До Джарилгацького національного природного парка приїжджають помилуватися природою, купатися в теплій морській воді, поблукати екологічними стежками, влаштувати сафарі-тур. Острів Джарилгач – перлина заповідника – мрія любителів дикого відпочинку вдалині від цивілізації.

Читайте також:
Де і як відпочивати на острові Джарилгач
Залізний Порт – курорт на Чорному морі
Пляжі Скадовська
Вейкбординг і кайтинг в Україні

Дунайський біосферний заповідник

Ще одне царство первозданної природи в Україні – Дунайський біосферний заповідник або Дунайські плавні. Розташований на півдні країни, біля «української Венеції» – невеликого, але дуже мальовничого села Вилкове.

Плавні являють собою широку мережу рукавів Дунаю, які впадають в Чорне море. Починається розгалуження біля мису Ізмаїльський Чатал: саме там річка розділяється на Кілійське та Тульчинське русло, які ближче до моря утворюють власні маленькі дельти.

Дельта Дунаю вважається другою за величиною в Європі після дельти Волги. Її площа становить 4125 квадратних кілометра, і тільки 17% припадає на територію України – інша частина знаходиться в Румунії.

Цікаві факти про Дунайський біосферний заповідник:

• Велика частина ландшафту тут – плавні. Це робить місцеві пейзажі дуже мінливими: численні річкові рукави то розбухають від води, то всихають від нестачі опадів.
• Вважається, що на дельті Дунаю, в порівнянні з іншими великими дельтами середземноморського і чорноморського басейнів, найменше позначилась людська діяльність.
• У заповіднику панує дуже м’який клімат: літо вологе і спекотне, зима – доволі тепла і дуже коротка.
• Тут живе величезна кількість тварин, птахів, комах, земноводних і плазунів, багато які з них занесені в Червону книгу. Дельта Дунаю – чи не найбагатша в плані різноманіття флори і фауни місце в Європі.
• Пернаті символи Дунайського біосферного заповідника – рожевий пелікан та колпиця. Як і багато інших видів перелітних птахів, в теплу пору року вони охоче гніздяться і годуються в плавнях, тим більше що їжі для пернатих тут вистачає. Всього в дельті Дунаю мешкає близько 300 видів птахів.
• Дунай тішить рибалок великим різноманітним уловом: тут ловиться і лосось, і білуга, і стерлядь, і осетрові, і дунайський оселедець. Хочете скуштувати смачної рибки? Їдьте до «культурної столиці» заповідника – Вилкова – там вас нагодують запашною юшкою та іншими рибними стравами, приготованими відповідно до місцевих кулінарних традицій.
• Крім Вилкова, яке часто стає головною цікавинкою програми екскурсій по дельті Дунаю, варто з’їздити ще й на Нульовий кілометр – місце, де Дунай впадає в Чорне море.

Читайте також:
Вилкове – «українська Венеція»
Що подивитись у Білгороді-Дністровському
Гайд по Затоці

Дива архітектури

Заповідник «Кам’янець»

Є природні заповідники, а є історико-архітектурні, мета яких – максимально зберегти рукотворну спадщину минулих епох. До їх числа відноситься й унікальний своєю красою заповідник «Кам’янець». Він розташований у Кам’янці-Подільському – невеликому українському містечку з довгою, майже тисячолітньою історією. 

Заповідник включає в себе:

• Кам’янець-Подільський замок-фортецю, збудований князями Коріатовичами наприкінці XIV століття;
• Оточуюче його старе місто з вулицями Троїцькою, Старобульварною та Замковою;
• Замковий міст та каньйон Смотрича, що пролягає під ним.

Загальна площа заповідника складає 121 гектар.

Старовинне містечко є неймовірно фотогенічним, і кожен його архітектурний краєвид заслуговує на те, щоб красуватись на яскравих туристичних листівках або у різнобарвних тревел-блогах.

Крім Кам’янець-Подільської фортеці з музеєм та численними розвагами на кшталт стрільби з луку або майстер-класів з виготовлення кераміки, мальовничого каньйону та вражаюче красивого мосту зверніть увагу й на інші цікавинки міста:

• Католицький собор Святих апостолів Петра і Павла, першу версія якого – тоді ще дерев’яну – було збудовано в 1375 році.

• Мінарет при соборі – спадок турків-османів, під владою яких Кам’янець-Подільський перебував майже три останніх десятиріччя XVІІ століття. 

• Міська ратуша з дзвіницею, зведена у 30-40-і роки XIV століття.

• Тринітарський костел або церква святого Йосафата – вишукана споруда у стилі бароко, збудована у XVIII столітті.

• Кам’янець-Подільський історичний музей – місце, де оживає далеке минуле міста.

Щоб Кам’янець-Подільський запам’ятався вам не тільки яскравою культурною програмою, але й комфортом, заздалегідь бронюйте найкращі номери у готелях міста зі знижкою Покупону до 25% від цін у прайсі.

Читайте також:
Кам’янець-Подільський – що подивитись і куди піти
Що подивитись і куди сходити в Луцьку
Цікаві місця Ужгорода
Що подивитись в Мукачеві

Хотинська фортеця

Хотинська фортеця – ще одна пам’ятка, в якій кожен камінчик має свою особливу історію, пронизану особливим духом героїчного минулого.

Ініціативу будівництва фортеці, яке почалось у ХІІІ столітті, історики зазвичай пов’язують з ім’ям Данили Галицького, правителя земель Галицько-Волинського князівства.

Замок неодноразово перебудовували та добудовували, як це завжди бувало з великими фортифікаційними спорудами епохи Середньовіччя. Військові технології не стояли на місці, і щоб мати можливість ефективно оборонятись, фортецю необхідно було постійно зміцнювати. Наймасштабніша перебудова мала місце у XV столітті, коли Хотинська фортеця перебувала під владою Молдавського князівства.

Тривалий час замок був предметом територіальних сперечань між Річчю Посполитою та Османською імперією: Хотин переходив то до поляків та їхніх союзників і васалів, то до турків. А у 1812 році його прибрала до рук Російська імперія. Після цього фортеця втратила своє колишнє військово-оборонне значення. 

Сьогодні Хотинська фортеця – це музей просто неба. Тут проводяться яскраві фестивалі, лицарські турніри та тематичні фотосесії, завдяки яким гості Хотину з головою поринають у минулу епоху та проймаються духом історії.

Середньовічний антураж та гарна схоронність кріпосних споруджень та замку на залишають байдужими й кінорежисерів. З 60-х років минулого століття тут було знято кілька історичних фільмів: славетні «Захар Беркут» «Д’Артаньян та три мушкетери», «Тарас Бульба» та багато інших.

Читайте також:
Що подивитись у Хотинській фортеці
Найзахопливіші тури та екскурсії Україною

Парк «Софіївка»

Національний дендрологічний парк «Софіївка» – справжній витвір садово-паркового мистецтва, який незмінно приваблює сотні та тисячі туристів не тільки з України, але й з держав ближнього та дальнього зарубіжжя.

Софіївський парк було засновано у 1800 році тодішнім власником Умані, польським магнатом Станіславом Потоцьким, який подарував його своїй дружині Софії Вітт-Потоцькій на її травневі іменини. Вже тоді Софіївка стала центром уваги багатьох захоплених мандрівників, творчих діячів та знатних гостей парку. Благородні особи, потрапивши до Поділля, прагли відвідати парк та насолодитись його красотами.

Згодом Софіївка неодноразово змінювала свій статус: то була володінням російських імператорів, то державною власністю Радянського Союзу. Сьогодні парк – пам’ятник ландшафтного типу світового садово-паркового мистецтва кінця XVIII-першої половини XIX століття. На його долю випали такі випробування, як розорення під час Другої Світової війни і масштабна повінь 1980 року. Незважаючи на це, Софіївка, як і раніше, прекрасна і вишукана. У парку знайдуться пам’ятки на будь-який смак:

• Розмаїта флора. Тут нараховується 1994 види рослин, у тому числі екзотичні: болотний кипарис, сосна Веймутова, тюльпанове дерево, платан, гінкго, смереки тощо.

Квіти тюльпанового дерева

• Рожевий павільйон.

• Павільйон Флори.

• Фонтан «Змія».

• Грот Венери.

• Грот Каліпсо.

• Критський лабіринт.

• Численні статуї, натхнені античними скульптурними традиціями: Амур, Венера, що купається, Парис, Евріпід.

Читайте також: Історія та пам’ятки Софіївського парка

Києво-Печерська лавра

Сяючі золоті маківки куполів, білосніжні кам’яні склепіння із зеленими покрівлями, яскраво-синє небо на тлі – ця картинка відгукнеться теплом у серці кожного українця. Києво-Печерська лавра приваблює увагу не тільки релігійних людей, але й всіх тих, хто цікавиться історією та культурою Києва та України.

Історія лаври сягає корінням у далеке ХІ століття. До отримання статусу лаври це був монастир – один з перших на території Київської Русі. Його було засновано за князя Ярослава Мудрого монахом Антонієм, який потім був канонізований православною церквою.

Києво-Печерська лавра не відразу отримала сучасний вигляд. Протягом століть вона змінювалась, розширювалась, її добудовували. До того ж у буремний середньовічний період на монастир неодноразово нападали та розорювали майже дощенту – то половці, то монголо-татари, то війська руських князів, що протистояли Києву.

Статус лаври Києво-Печерський монастир отримав тільки у 1688 році. З тих пір на його долю випадало ще чимало випробувань, і найскладніші – у радянський період. Сьогодні вона процвітає і гостинно зустрічає прочан та туристів, потік яких не зменшується протягом багатьох років. На території Верхньої Лаври розташувався Києво-Печерський історико-культурний заповідник. Нижня Лавра знаходиться в юрисдикції Української православної церкви.

На території Києво-Печерської лаври вистачає пам’яток, цікавих як для знаттєлюбних туристів, так і для релігійних прочан:

• Тринадцять церков, найбільш популярні з яких: Троїцька надбрамна церква, прикрашена неймовірно красивими розписами, та Хрестовоздвиженська церква.

• Три дзвіниці. Найбільш вражаюча – Велика Лаврська дзвіниця, зведена у 1731-1745 роках за проектом німецького архітектора Готфріда Йогана Шеделя. Приблизно півтора століття ця дзвіниця залишалась найвищою спорудою в Україні.

• Успенський собор – головний соборний храм Києво-Печерської лаври, вражаючий своїм розмахом, красою та сліпучим блиском золотих куполів.

• Ближні або Антонієві печери та Дальні печери – два комплекси підземних печер, де поховано мощі лаврських подвижників та канонізованих святих.

• Музей історичних коштовностей України – для тих, хто бажає на власні очі побачити колекцію національних скарбів. Перлиною експозиції за правом вважається золота скіфська пектораль з кургану Товста могила.

• Музей книги та друкарства України – тут ви побачите унікальну експозицію, починаючи з рукописних книг ХІ століття та завершуючи рідкісними виданнями ХХ століття.

Києво-Печерська лавра розташована практично в самому серці Києва, що дуже зручно для тих, хто хоче за один день потішити себе не тільки оглядом церков і підземних печер, але й побачити інші пам’ятки столиці. Гості міста можуть підшукати комфортний готель зі знижкою до 45% від Pokupon.

Погулявши монастирською територією, вирушайте досліджувати інші куточки центральної частини Києва кращими пішими маршрутами. А дорогою ви завжди зможете смачно і недорого перекусити.

Читайте також:
Красиві місця для фотосесії в Києві та за містом
ТОП цілодобових ресторанів і кафе Києва
Куди піти в Києві на вихідних

Софія Київська

Софійський собор або Софія Київська – одна з найцінніших перлин столиці нашої країни, одне з живих свідчень її давньої багатої історії. Храм не завжди був таким, яким ми звикли його бачити сьогодні. Збудований у першій половині ХІ століття князем Ярославом Мудрим, свій сучасний вигляд він отримав тільки на рубежі  XVII-XVIII століть, коли його перебудували у стилі українського бароко.

І хоча первісний екстер’єр споруди не дожив до наших часів, всередині самої Софії Київської на любителів старовини очікує справжній культурний шок у хорошому сенсі. У храмі зберігся найповніший у світі комплекс стародавніх мозаїк та фресок, створених у першій половині ХІ століття, а також зразки стінописі XVII-XVIII століть.

Наразі Софійський собор є частиною Національного заповідника «Софія Київська», і разом з іншими об’єктами – Золотими воротами, Кирилівською та Андріївською церквами – внесений до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. У соборі не справляють богослужіння, за винятком Дня незалежності України. Кожне 24 серпня, починаючи з 2005 року, Софія Київська стає місцем приношення молитви про Україну.

Софія Київська – місце, де обов’язково слід побувати, якщо ви потрапили до столиці. Виразні архітектурні форми, чисті кольори старовинних фасадів, мозаїки та фрески, які дихають древністю, десятки тисяч графіті старослов’янською – все це допоможе вам з головою пірнути в історію та хоча б на декілька годин забути про рутинну реальність.  

Читайте також:
Найцікавіші туристичні маршрути Києвом
Куди поїхати на вихідні з Києва
Де поснідати в Києві
Куди піти з дитиною в Києві

Херсонес Таврійський

Білосніжні колони, оздоблені витонченим композитним ордером, вражаючі масштабом стародавні руїни із залишками античного театру та розвалин агори, середньовічні храмові мозаїки – все це є Херсонес. Ефектне руйновище прикрашає собою північно-західний берег Севастополя та є частиною національного заповідника «Херсонес Таврійський».  

Херсонес Таврійський у своєму далекому минулому був одним з численних міст-полісів, заснованих давніми греками вздовж узбережжя Північного Причорномор’я, і став єдиною античною колонією, життя в якій кипіло аж до кінця ХIV століття. 

Збудований у V столітті до нашої ери, спочатку Херсонес існував як незалежний поліс, потім короткий період на рубежі І-ІІ століть пробув під владою Боспорського царства, а у 25 році до нашої ери був від неї звільнений волею римського імператора Октавіана Августа. І-IV віки минули для Херсонесу важко, але захопливо: перебуваючи у складі Римської імперії, місто змушене було регулярно відбивати атаки варварів, та ще й справлятися з релігійною кризою. Саме в цей час почало піднімати голову тоді ще зовсім юне християнство. 

Починаючи з V століття, Херсонес увійшов до складу Візантії. Але незадовго до завоювання Константинополя османами та падіння великої імперії місто неодноразово розорювали: монгольські орди, татари, литовці. Зрештою ресурси Херсонесу вичерпались, і після нападу золотоординців у 1399 році давнє місто припинило своє існування.  

Зараз про колишню славу міста нагадують лише дихаючі сивою давниною руїни: колони візантійської базиліки, розвалини фортифікаційних стін та брам, вежа Зенона, що збереглась на рідкість добре, та інші сліди зниклої цивілізації.

Хортиця

Кажеш: «козаки» – бачиш Хортицю. Кажеш: «Хортиця» – бачиш козаків. А все тому, що Хортиця – це не тільки найбільший острів на Дніпрі з дивними краєвидами, але й місце з багатою історією, адже саме тут знаходилась козацька Хортицька фортеця, збудована Дмитром Вишневецьким. 

Хортиця грала важливу стратегічну роль у військових кампаніях козаків, в тому числі під час русько-турецької війни. А після ліквідації Січі імператриця Катерина ІІ з легкої руки подарувала Хортицю князю Григорію Потьомкіну, який перетворив острів на сад, а після передав назад у руки держави. Відразу після цього, у 1789 році на лівому березі Хортиці з’явилось поселення колоністів – німців-менонітів, які прожили там до грудня 1916 року.

В наш час на території Хортиці розташований історико-культурний комплекс «Запорізька Січ», що приваблює щорічно десятки, а то і сотні тисяч туристів. Серед гостей острова чимало дітей, які приїжджають відпочити у дитячому таборі, аби пізнати радощі вільного, майже козацького життя ?  

В рамках проекту було збудовано невелике містечко – збірний образ всіх козацьких січей. Прогулявшись вуличками комплексу, ви зрозумієте, що собою являли козацькі поселення, як було влаштовано їхнє планування. Побачите характерні для того періоду архітектурні споруди та дізнаєтесь, для чого призначалась та чи інша будівля, чи то курінь, чи то корчма. Окремої уваги заслуговує виставкова зала «Традиційні промисли запорожців», де представлені атрібути, пов’язані з рибальством та землеробством, а також предмети побуту чумаків. 

Читайте також: Історія та цікаві пам’ятки Хортиці

Де з цього списку ви вже були, а куди тільки плануєте поїхати? Діліться своїми враженнями і планами в коментарях ?