Як розпізнати та боротися з депресією: симптоми та лікування

Розуміємо, як вам хочеться скрутитися в клубочок, укутатися з головою в теплий м’який плед, і щоб ніхто не чіпав. Просто накотив смуток, зіграли гормони, навалилося багато всього й одразу – банальних причин для зневіри, апатії та емоційної слабкості може бути маса. Але важливо також розуміти, що пригнічений настрій може бути симптомом складної недуги — глибокої та затяжної депресії, яку не завжди виходить побороти самостійно.

Що таке депресія, якою буває, які причини та симптоми, як, чим лікувати, до якого лікаря звертатися і коли можна вийти з розладу самому без таблеток, а коли без антидепресантів та допомоги психотерапевтів не обійтися? У цій статті PokuponBlogTeam зібрала для вас можливі способи подолання всіх видів депресії та псевдо хвороби. Також ви зможете скористатися знижками на сеанси з психотерапевтом, які допоможуть вам повернутися до радісного, наповненого та прекрасного життя.

Що таке депресія?

Депресія – психічний розлад, який супроводжується пригніченим, тужливим, тривожним, боязким або байдужим станом зі зниженням або повною втратою здатності отримувати задоволення.

Депресивний стан часто плутають із пригніченим настроєм, але є велика різниця. При нестабільному настрої, у стані емоційних перепадів, зневіра та туга адекватні обставинам, в яких опинилася людина, та її реакція на зовнішні неприємності на кшталт сварок з рідними, поганої погоди чи перешкод для відпустки не викликає погіршення тілесного та психічного здоров’я. Засмучення, як правило, минає, якщо розібратися з причинами і вирішити ситуацію — помиритися з близькими, знайти приємне заняття навіть у негоду і поміняти квитки.

У свою чергу, депресивний розлад – складна форма захворювання, що протікає легкою, середньою або тяжкою мірою. При депресії порушується баланс трьох нейромедіаторів: серотоніну, норадреналіну, дофаміну. Основна її риса – постійність (від двох тижнів).

Симптоми

Розлад емоційно-вольової сфери має низку характерних симптомів:

• Тривалий пригнічений стан (незалежно від реальних причин та обставин).
• Втрата інтересу до будь-якої діяльності (роботи чи хобі), яка раніше приносила задоволення та радість (ангедонія).
• Хронічне почуття втоми (у важких випадках повний занепад сил, аж до нездатності піднятися з ліжка).

Розлад також може супроводжуватись додатковими ознаками:

• Занижена самооцінка.
• Нездатність виконувати звичні повсякденні справи.
• Відчуття порожнечі, смутку, глибокої туги, зневіри.
• Надмірне занепокоєння, загострення почуття тривожності, відчуття, що може статися щось погане без обґрунтованих доказів.
• Відчуття безнадійності, песимізму.
• Почуття провини, відчуття власної нікчемності, безпорадності.
• Загальмованість мислення та рухових функцій.
• Підвищена плаксивість.
• Небажання спілкуватися з людьми, навіть рідними та близькими.
• При більш складному та затяжному перебігу депресії з’являється почуття глибокої апатії.
• Порушуються функції пам’яті та уваги.
• Змінюються поведінкові форми.
• Нерідко на фоні депресії виникають згубні залежності.
• Порушення сну та випорожнення, зниження апетиту та втрата ваги або, навпаки, переїдання та різке збільшення маси тіла (на психосоматичному рівні).
• Часті думки про смерть.

Читайте також:
Як впоратися з компульсивним переїданням
Емоційне вигоряння та як з нього вийти
Як підвищити самооцінку

Чим небезпечна хвороба?

Захворювання дуже підступне, виникає у людей різної статі, віку, соціального статусу, національності: у чоловіків та жінок, літніх, дорослих, дітей та підлітків.

Через свою тяжкість може призвести до руйнування стосунків, сварок, непорозуміння з близькими, втрати роботи та повної відсутності бажання жити.

Дуже часто, на тлі проблем із сім’єю, відсутності їхньої підтримки і навіть невіри в погане самопочуття хворого – стан лише посилюється. Без кваліфікованої допомоги психотерапевта депресивний розлад нерідко призводить до суїциду.

Причини та види депресивного стану

Причини прояву депресії можуть бути різні:

• Збої в ендокринній системі.
• Часті стреси.
• Сильні емоційні потрясіння.
• Спадкові схильності.
• Нереалізований потенціал.
• Емоційне вигоряння.

Виходячи з етіології, психотерапевти виділяють два основні види депресії:

1️⃣ Психогенна (реактивна) – це реакція психіки людини на дратівливий чинник (якась значуща подія у житті): хронічний стрес, смерть близької людини, розлучення чи розставання, серйозні фінансові труднощі, кардинальні зміни у звичному укладі життя тощо.

2️⃣ Ендогенна – спадкове явище або стан, причина якого криється всередині людини – у розладі нейромедіаторів (серотонін, норадреналін, дофамін), які відповідають за регулювання настрою та поведінки, а також гормонів в організмі.

Ендогенна депресія часто виникає при біполярному афективному розладі (БАР або маніакально-депресивний розлад). Щоб підтвердити захворювання БАР, депресія повинна змінитись хоча б одним епізодом гіпоманії або манії (фаза з дуже гарним настроєм, енергійністю та життєрадісністю, при цьому хворий легко дратується). Якщо ж фази не змінюються, а людина перебуває у хронічно пригніченому стані, це класична депресія.

Щоб допомогти людині, хворій на депресію, у разі коли вона сама не може, не хоче або не визнає свого стану – рідним необхідно звернутися за допомогою до психіатра самостійно, описати свої спостереження і, можливо, запросити лікаря додому. Фахівець підкаже, які необхідно приймати препарати, щоби полегшити емоційну пригніченість хворого. Якщо пацієнт відмовляється від домашнього лікування, продовжує заперечувати свій стан або спостерігається схильність до самокаліцтва або небезпеки для оточуючих – рекомендується стаціонарне лікування. При депресії заперечення того, що щось не так – рідкісний симптом, людина не втрачає критичне мислення. Якщо це відбувається, необхідно виключити інші психічні розлади.

Основні види називають характерами депресії, і кожен з них має свої підвиди. Серед психогенних депресивних станів існує:

• Невротична депресія – небезпечна для невпевнених у собі людей із низькою самооцінкою. При невдачах у якихось звершеннях, людина все проектує на себе, звинувачує себе, відчуває несправедливість, і на цьому тлі виникає апатія.
• Клінічна – серед ознак: постійний пригнічений стан, втрата енергійності, проблеми з апетитом, безсоння, думки про суїцид. Якщо такі симптоми тривають довше, ніж два тижні – потрібно звернутися до фахівця.
• Маскована (прихована) – стан, у якому симптоми зниженого настрою приховуються соматичними симптомами чи іншими психічними розладами. Наприклад, хворий скаржиться на біль у животі чи будь-якому іншому органі, але обстеження показують, що з ним все гаразд. При правильно поставленому діагнозі та підборі антидепресантів – біль проходить сам собою.
• Астенічна – втома, порушення сну, емоційні стрибки виникають через накопичення стресу, фізичних і психологічних навантажень.
• Алкогольна – супроводжується потягом до міцних напоїв, який складно контролювати, та погіршенням симптомів при відмові від спиртного.
• Післяпологова – найчастіше виникає після вагітності у жінок внаслідок біологічних, спадкових та психологічних факторів. Але механізм виникнення захворювання, те що є початком розвитку хвороби, так би мовити «спусковий гачок», до кінця не вивчений, і жертвою може стати будь-хто. У поодиноких випадках навіть чоловіки – новоспечений батько після народження дитини в сім’ї. Розлад настрою під час післяпологової депресії триває від двох тижнів і може пройти самостійно, якщо ні – необхідна допомога психотерапевта.

Серед ендогенних депресивних станів виділяють:

• Соматогенну – причиною стають порушення в ендокринній системі, добро- та злоякісні новоутворення (рак).

Читайте також:
Аналізи на гормони: які, коли та як правильно здавати
Гормони щитовидної залози
Все про жіночі гормони: симптоми збоїв, аналізи

Вікова та гендерна депресія

Враховуйте, що вік та стать також вносять внесок у ризик розвитку депресії.

За даними Всесвітньої організації здоров’я, у депресію найчастіше впадають жінки. Їхня схильність до глибокої апатії втричі перевищує схильність чоловіків. Це обумовлюється не лише меншим синтезом серотоніну в жіночому організмі, а й гормональними змінами на багатьох етапах життя: у вагітних, після пологів, під час пременопаузи, при клімаксі тощо.

Нагнітати стрес можуть такі чинники, як самостійний догляд за дитиною в післяпологовий період (якщо чоловік постійно зайнятий на роботі), звуження кола спілкування в декреті, виховання дітей без чоловіка (наприклад, після розлучення), турбота про літніх батьків без належної підтримки.

Вчені стверджують, що чоловіки за своєю природою меншою мірою піддаються меланхолії та прострації, хоча вони можуть просто про неї мовчати. Швидше за все «лікуватимуть» такий стан алкоголем та іншими залежностями або з головою віддаватимуться роботі. Якщо у жінок депресія частіше супроводжується класичними симптомами – почуттям безнадійності та безпорадності – то у чоловіків хвороба часто проявляється дратівливістю, гнівом, розпачем.

Від віку також залежить, як саме розвиватиметься депресія. Апатія, пригнічений стан, втрата інтересу до життя у літніх людей – не природна складова старості, і часто є побічним наслідком прийняття ліків від інших хвороб, яких у похилому віці хоч греблю гати.

Діти також можуть стикатися з депресією. Часто батькам важко зрозуміти – у дитини починається складний підлітковий період або складна пригніченість. Просто виявляйте любов та турботу до дітей, підлітків. Будьте уважні і якщо помітили, що дитина сама на себе не схожа, відмовляється ходити до школи, пропускає уроки, прикидається хворою, їй здається, що всі навколо неї її не розуміють, замикається в собі – частіше спілкуйтеся, приділяйте більше часу, відвідайте педіатра чи сімейного лікаря, щоб унеможливити фізичні захворювання, зверніться до дитячого психолога, а в найважчих і складних випадках знадобиться допомога дитячого психотерапевта.

Діагностика та лікування депресії

Як ми говорили вище, депресія – тяжкий розлад зі збоєм балансу нейромедіаторів, і для її коректної діагностики необхідно звернутися до психотерапевта або психіатра.

Ці фахівці, за допомогою різних тестів самооцінки, таких як «Шкала депресії Бека», «Шкала Занга для самооцінки депресії» або патопсихологічної діагностики (виявляє й інші психологічні або психічні захворювання) встановлюють наявність та тяжкість захворювання на основі діагностичних критеріїв депресивного розладу.

Не рекомендується займатися самодіагностикою, проходити тестування самостійно в інтернеті, а тим більше оперувати результатами тесту. Сформульовані під маси стандартні пояснення не торкаються індивідуальних аспектів людини. Тільки професійний лікар може правильно інтерпретувати результати та підтвердити чи спростувати наявність хвороби.

Для лікування захворювання призначається медикаментозна (антидепресанти) чи психотерапія (КПТ). В ідеалі, ці методи комбінують і вони допомагають швидше вийти як з легкої депресії, так і у разі важкого перебігу хвороби, коли хворий уже не може об’єктивно оцінити свій стан або навіть підвестися з ліжка через фізичний занепад сил.

При тяжкому перебігу розладу спочатку призначається прийом СІЗЗС (селективний інгібітор зворотного захоплення серотоніну – антидепресант) для мобілізації ресурсів організму та можливості розпочати психотерапію (КПТ).

При призначенні антидепресантів у разі тяжкої депресії (особливо підліткової) за хворим потрібен постійний нагляд родичів чи друзів. Через свої мобілізаційні властивості (у тому числі підвищення фізичних сил) хворий, перебуваючи ще в глибоко пригніченому моральному стані, може знайти ресурс для припинення своїх страждань (суїцид).

Що таке КПП?

Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) – одна з основних науково обґрунтованих методів психотерапії, ефективна при різних психічних розладах. Заснована вона на комбінуванні двох видів терапії:

• Когнітивна терапія – припущення у тому, що в основі психологічних і психічних розладів лежать помилки мислення. Терапія спрямована на зміну нелогічних чи недоцільних переконань та думок людини.

• Поведінкова терапія – побудована на переконанні, що причиною психологічних розладів служать неправильно сформовані звички людини. Терапія усуває небажані або шкідливі для конкретного хворого форми поведінки і допомагає виробити корисні навички, а внаслідок і звички.

Використовуючи метод КПТ (його когнітивну складову), психотерапевт прагне допомогти змінити ваші когніції (особиста інтерпретація певних подій). Адже, як не крути, не самі події впливають на людину, а саме ставлення до них, їхнє сприйняття. Таким чином, змінивши своє ставлення, людина починає почуватися по-іншому. У свою чергу, поведінкова складова показує, що дії впливають на думки та емоції. Змінюючи поведінку (звички) – змінюється й емоційне тло.

Когнітивно-поведінкова терапія може проводитись як при особистих зустрічах із психотерапевтом, так і онлайн.

Профілактика депресії

Для профілактики депресії необхідно бути трохи егоїстом? Приділяти собі більше часу, не забувати розслаблятися.

Дуже важливим є здоровий сон. Бажано лягати у той самий час, а при необхідності, ще й зашторювати приміщення (сприяє виробленню мелатоніну – гормону сну).

Заняття спортом допомагають позбутися стресу. Виходьте на пробіжку, запишіться в тренажерний зал, на йогу або будь-яке інше фізичне заняття, яке вам до вподоби.

Правильне збалансоване харчування. Дуже важливо насичувати організм необхідними вітамінами та мікроелементами, а найпростіше це зробити за допомогою їжі.

Спілкування з друзями, знайомими та близькими. Комунікація із зовнішнім світом позитивно впливає на емоційний стан. Ділячись своїми переживаннями з певним, довіреним, колом людей ви скидаєте частину емоційної напруги.

Творчі заняття. Творчість, чи то малювання, музика, танці чи будь-яке інше, допомагають запобігти початку депресії, розкрити свою особистість і виявити, зрозуміти багато глибинних проблем.

Не займайтеся самолікуванням та біохакінгом, безконтрольний прийом психотропних та психоактивних речовин можуть лише тимчасово полегшити стан, а в гіршому випадку викликати залежність.

Читайте також:
✔️Як почати займатися йогою
✔️Дихальна гімнастика
✔️SPA – що це?
✔️Тайський масаж: екзотичний релакс із цілющим ефектом
✔️Як навчитися малювати?
✔️Як швидко заснути, якщо лічба баранчиків не допомагає

Апатичний стан

Апатія – стан втрати інтересу до життя та людей навколо, відсутність емоційних реакцій на будь-яку подію. Це може бути як насторожуючим симптомом і дзвіночком, так і звичайною хандрою або, як її багато хто називає, «осінньою депресією». Саме в цей і ще зимовий період багато хто починає скаржитися на поганий настрій, недосипання, хронічну втому, млявість.

Організм починає працювати в уповільненому режимі: навіть мінімальна температура тіла тепер спостерігається не о 3 годині ранку (як улітку), а о 6-й, коли вже треба прокидатися, а організм ще не розігрівся для бадьорості та енергійності.

Це нормальна реакція на збільшення темного часу доби та нестачу сонячного світла. У таких умовах серотоніну (гормону задоволення) виробляється менше, а мелатоніну (гормону сну) – більше. Як результат – пригнічений настрій, апатія та підвищена сонливість.

Якщо до цього ви відчували себе чудово, не переживали душевну травму або сильний стрес, не страждаєте на внутрішні патології з вироблення яких-небудь нейромедіаторів, звичайна хандра повинна пройти швидко – за тиждень-другий.

Імовірність впоратися з апатією самому в домашніх умовах дуже велика, якщо почати діяти на початку пригніченості, поки такий стан не набрав обертів. Щоб допомогти самому собі: висипайтеся, знайдіть час для хобі, більше бувайте на свіжому повітрі, спілкуйтеся з друзями та близькими, займіться спортом, медитацією чи творчістю – тим, до чого лежить душа. Здайте аналізи на мікроелементи, перевірте вітамінний статус та пропийте, якщо є дефіцит. Якщо ж ви відчуваєте, що апатичність не минає або навіть посилюється, зверніться за допомогою до психолога. Він допоможе вам впоратися з нездужанням і не дозволить цьому стану переродитись у депресію.

Читайте також:
Топ найкращих книг з психології та саморозвитку
Як вибрати психолога
Аналізи на вітаміни та мікроелементи: які, як і де здати

Сподіваємося, тепер ви зможете відрізнити поганий настрій, який у ваших силах перемогти самому в домашніх умовах, від страшної депресії, лікування якої вимагає професійного втручання.

Діліться в коментарях, як ви справляєтеся із затяжним поганим настроєм, від якого ніхто не застрахований?