Компульсивне переїдання: причини і як лікувати

Під впливом будь-якого стресу ви штурмуєте холодильник, з неймовірною швидкістю і у великій кількості з’їдаєте все, що попадеться на очі, а після – мучитеся почуттям провини і сорому? Думки про їжу стають все настирливішими, депресія після переїдання – все важчою, а ознаки ожиріння – все виразнішими. Швидше за все, мова йде про симптоми компульсивного переїдання – психогенного розладу харчової поведінки, коли людина втрачає контроль над процесом вживання їжі. Як лікувати це захворювання, до кого звертатися, адже самостійно позбутися від цієї проблеми дуже складно, – розберемося в нашій статті.

Види розладів харчової поведінки

Харчова поведінка обумовлена комплексом звичок і стереотипів, пов’язаних з їжею. Це не тільки режим прийому їжі, дієтичні особливості, смакові уподобання, сформовані в родині, у певному етнічному середовищі, але і модні тенденції і уявлення про красу. У першу чергу жіночу. Останній фактор (хоча він не єдиний) часто провокує розвиток різних харчових розладів, особливо у підлітків. 

Крім компульсивного переїдання виділяють такі види розладів харчової поведінки (РПП): 

  • Нервова анорексія – коли людина їсть критично мало, вага її стрімко падає і при відсутності лікування хворий може вмерти (про проблему низької ваги читайте нашу окрему статтю).
Нервова анорексія
  • Нервова булімія – напади голоду і сильного переїдання при підвищеної стурбованості власною вагою, страху погладшати. Останнє спонукає після прийому їжі позбавлятися від з’їденого (викликати блювотний рефлекс, приймати проносне), виснажувати себе фізичними навантаженнями.
Нервова булімія

На відміну від хворих нервовою булімією, люди, які страждають нападами компульсивного переїдання, як правило, не вживають заходів по позбавленню від з’їденої їжі, не вживають сечогінних препаратів.

Причини, за якими виникає компульсивное переїдання

1. Соціально-культурні

Людина, що страждає компульсивним (нав’язливим) переїданням, помилково сприймає їжу як єдиний доступний спосіб впоратися зі стресом і негативними емоціями. Це спотворення може зароджуватися ще в дитинстві, коли батьки часто використовують їжу, як винагороду або метод заспокоєння дитини. Як результат – психічний розлад, коли доросла людина на якусь неприємну ситуацію (критика начальства, сварка з рідними) реагує поглинанням великої кількості калорійної їжі (жирного, солодкого). Такі напади тягнуть за собою ожиріння і депресію, постійне відчуття пригніченості і відрази до себе.

Заїдання стресу

2.Психологічні

Людина, схильна до проблем з самоконтролем, що зазнає труднощі з вираженням почуттів, що страждає низькою самооцінкою, самотній, не задоволений своїм зовнішнім виглядом більше за інших схильний до безконтрольного психогенному переїдання. Існуючі стереотипи і канони краси, часто недосяжні, – ще більше погіршують ситуацію, породжуючи почуття провини і нелюбові до себе – і хвороба вкорінюється все сильніше, проблема зростає, як сніговий ком.

Канони краси

3. Фізіологічні

Сучасні дослідження виявили генну мутацію, в результаті якої виникають харчові розлади. Однією з причин також можуть бути порушення в роботі ділянки мозку, що регулює голод і насичення, а також недостатня кількість серотоніну – хімічного регулятора настрою і поведінки. 

Переїдання

Діагностика компульсивного переїдання

В якийсь момент людина усвідомлює, що його періодичні переїдання – відхилення від норми, хвороба, з якою треба щось робити. Вважається, що якщо симптом нападів неконтрольованого переїдання відбувається в середньому 2-3 рази на тиждень протягом 3 місяців, то людина хвора компульсивним розладом харчування. З такими порушеннями необхідно звертатися до психотерапевта, консультації звичайного сімейного лікаря недостатньо, а якщо є проблеми з зайвою вагою, також знадобиться допомога дієтолога – акції та знижки на послуги потрібних фахівців шукайте на Покупоні.

Компульсивное переїдання – хвороба, яка не виявляється шляхом здачі аналізів та проведення будь-яких інших досліджень. Діагностика здійснюється шляхом бесіди з хворим, його також просять пройти спеціальний тест, що складається з 5 критеріїв:

  1. Ви їсте швидше, ніж зазвичай, і часто не помічаєте, як з’їдаєте навіть більшу порцію. 
  2. З’їдене вами – за межами комфортної ситості після їжі ви відчуваєте неприємне відчуття переповненого шлунка.
  3. Ви з’їдаєте велику кількість їжі, незважаючи на те, що не відчуваєте себе голодним.
  4. Ви їсте на самоті, щоб приховати кількість з’їденого, уникаючи осуду.
  5. Після переїдання ви відчуваєте почуття відрази до себе, сорому, пригніченості, провини або занепокоєння.
Компульсивное переїдання

Ствердна відповідь навіть на 3 з 5 критеріїв дає підстави підтвердити діагноз компульсивного переїдання. Подальший моніторинг ваги, що визначає значне збільшення маси тіла після стресової ситуації, – ще одне підтвердження даного психічного розладу. 

Що робити: лікування компульсивного переїдання

Так як хвороба являє собою комплекс проблем зі здоров’ям – порушення психогенного характеру, ожиріння та його наслідки, то і підхід до лікування має бути комплексним.

Терапія враховує такі фактори:

  • Психологічний: потрібно усунути першопричину переїдання, знизити рівень тривожності, налагодити якість сну, вилікувати депресію (докладніше про те, як боротися з цим психічним розладом читайте в нашій окремій статті).
  • Фізіологічний: зайва вага і ожиріння – причина розвитку метаболічного синдрому, порушень обміну речовин, цукрового діабету II типу, підвищеної навантаження на внутрішні органи і опорно-руховий апарат, зайвого накопичення жиру в печінці (жировий гепатоз) та інших серйозних проблем зі здоров’ям. Всі ці захворювання необхідно лікувати медикаментозними методами, паралельно вживаючи заходи по зниженню ваги (дієта, підвищення рухової активності). Пройти необхідне обстеження організму, отримати кваліфіковану допомогу ендокринолога, кардіолога, гастроентеролога, ортопеда та інших фахівців можна бюджетно, скориставшись знижками Покупона.
Ожиріння

Методи психотерапії

Щоб зупинити хворобу, що руйнує здоров’я, і вилікувати компульсивне переїдання, у психотерапевта є кілька методик. Кожну з них можна використовувати в залежності від стану й особливостей особистості хворого: 

  1. Когнітивно-поведінковий метод заснований на твердженні, що проблеми і дискомфорт людині доставляють не обставини та життєві ситуації, а його власні думки, сприйняття навколишнього світу, самого себе та інших людей. Принцип методу полягає в тому, щоб пацієнт навчився трансформувати власні думки. Наприклад, бажання з’їсти величезний хот-доги витісняється прагненням продемонструвати гарне тіло на пляжі. Цей підхід включає такі прийоми, як постановка цілей, посилення самоконтролю, посилення мотивації.
  2. Особистісно-орієнтований метод допомагає усунути проблему внутрішнього конфлікту, психічного напруження, яке виникає при неможливості задоволення тієї або іншої потреби. У ході терапії цей конфлікт виявляється, хворий усвідомлює його, виявляє мотиви його виникнення і приймає рішення, від яких з них можна відмовитися, а які прийняти.
  3. Гіпнотерапія – застосування гіпнозу в психіатрії і психотерапії. В ході лікування виявляються переживання, турбують хворого, які часто призводять до психосоматики. Надалі психотерапевт веде роботу з пацієнтом над трансформацією пережитого ним травмуючого і руйнівного досвіду в позитивний, ресурсний, який вже не буде проявлятися в тілі у вигляді хвороб.
Прийом психотерапевта

Для успішного лікування необхідна кваліфікована допомога психотерапевта або психолога – Покупон надає можливість вибрати фахівця і отримати консультації без зайвого навантаження на бюджет. Тривалість лікування в середньому 5-6 сеансів, не менше. Для кращої адаптації організму до змін між відвідинами лікаря іноді необхідно витримувати паузу, в результаті на терапію піде не менше трьох місяців. 

Медикаментозне лікування і народні засоби

  1. Медпрепарати. У деяких випадках сеанси психотерапії підкріплюються прийомом антидепресантів – психотропних препаратів, покликаних підвищувати рівень серотоніну в мозку та інших нейромедіаторів – біологічно активних речовин, за допомогою яких нервовий імпульс передається від клітини до клітини. Саме дефіцит серотоніну викликає депресивні стани і стреси. Таблетки, що зменшують прояв депресії, необхідно приймати тільки під контролем лікаря, через наявність у них побічних ефектів.
  2. Лікування народними засобами: траволікування. 
  • Звіробій – лікарська рослина, ефективність якого в лікуванні депресивних станів визнала офіційна медицина. Приймають звіробій у вигляді чаїв, відварів, настоїв, а також у вигляді таблеток та капсул з екстрактом. Відвар готують так: 2 ст. ложки сухої рослинної сировини заливають 1 склянкою окропу, потримати на водяній бані під кришкою 30 хвилин, остудити. Приймати отриманий відвар 3 рази в день. Курс в середньому близько 3-х тижнів, потім зробити тижневу перерву і знову пропити. Пити звіробій безперервно кілька місяців не можна. Протипоказаний він також при вагітності і годуванні груддю.
Зверобій
  • Пустирник – рослина має седативний ефект, дієвий засіб при неврозах, депресивних станах. Завдяки занадто яскраво вираженому запаху застосовують у комплексі з мелісою, звіробоєм і м’ятою.
  • Лаванда ефективна при стресах, нервовому напруженні, надає заспокійливу, розслаблюючу дію, знижує прояви депресії, дратівливості.
Лаванда
  • Ромашка – це засіб народної медицини, крім інших корисних властивостей на організм, лікує безсоння і заспокоює нервову систему. 
  • Лимонник китайський застосовують для лікування загальної апатії, депресивних станів.

Дієта: формування нових харчових звичок

Частиною терапії є правильна організація харчування, формування нових харчових переваг. Тут якраз і потрібно залучити фахівця дієтолога, який розробить індивідуальний план харчування виходячи з ваших потреб і поточного стану – шукайте вигідні пропозиції на Покупоні.

Дієта

Що потрібно зробити:

  1. Звикнути відрізняти психологічний голод від справжнього, біологічного.
  2. Налагодити графік харчування – не менше 3 разів на день. Добре, якщо між основними прийомами їжі будуть легкі перекуси – фрукти, кисломолочні продукти. Голодування при лікуванні компульсивного переїдання неприпустимо, адже організм при цьому починає накопичувати жир «про запас». 
  3. Не нехтувати підтримкою близьких: вкрай важливо, щоб хворого підтримували рідні, які проживають разом з ним, допомагали контролювати режим харчування, дієти, розмір порцій. 
Переїдання
  1. Замінити переїдання іншими способами зняти нервове напруження – читання книг, заняття музикою, фітнесом, йогою, танцями, пілатесом. На Покупоні можна знайти масу відмінних пропозицій від фітнес центрів і спортклубів, шкіл танців, а знижки до 80% порадують і додадуть позитиву.
  2. Перейти на низькокалорійну їжу і дотримуватися принципів правильного харчування, читайте про це в нашій окремій статті. Заклади громадського харчування повинні стати для вас табу, овочі і фрукти – міцно закріпитися в раціоні і витіснити солодке, жирне і напхане консервантами. 
  3. Походи по магазинах – тільки цільові, зі списком потрібних продуктів і в тій кількості, яка необхідна. Це, до речі, буде корисно не тільки для вашого здоров’я, але і для бюджету.
  4. Як можна менше контенту про їжу: виключити кулінарні шоу, перегляд інтернет-ресурсів, що публікують рецепти, навіть розмов про їжу повинно бути якомога менше. 
  5. Звикнути їсти з дрібної посуду і забути про великі порції. Якщо хочеться купити щось новеньке і красиве, хороший вибір тарілок і салатників – на Покупоні з вигідним кешбеком.
  6. Жорстка дієта в класичному розумінні, коли людина відчуває постійне нав’язливе відчуття голоду, теж протипоказана. Якщо ви дуже хочете з’їсти щось заборонене, то раз на тиждень в невеликій кількості це можна собі дозволити. Жорсткі рамки можуть спровокувати новий стрес і повернення хвороби.
Шоколад

Ще раз підкреслимо, що лікування повинне бути комплексним – зводити рішення проблеми просто до дієти буде помилково та малоефективно. Тільки пропрацювавши всі аспекти, в тому числі психологічні, можна розраховувати на довготривалий ефект від терапії і виключення рецидивів хвороби.

Дуже сподіваємося, що грамотний підхід, підтримка рідних і звичайно ваші особисті зусилля дозволять впоратися з проблемою компульсивного переїдання. Боріться за своє життя, воно прекрасне! Якщо залишилися якісь питання – задавайте в коментарях і будьте здорові :)

7 коментарів
  • Карина

    Как говорят многие пп блогеры, надо полюбить себя больше чем еду. Как понимание этой фразы то есть, но как воплотить это на практику .. в некой степени, ваш текст дает некие указания к этой практике

  • Полина

    Постоянно хочется сладкого, когда стресую и в перед менструальными днями, а в первый день последних вообще ад. Переедаю очень(

  • Олеся

    Прочла статью от начала и до самого конца, включая комменты, поняла что у меня частое переедание, как не крути, хотя чувствую себя вроде нормально. Буду что-то с этим делать.

  • Оля

    Главное если переедать, то чем-то полезным, ну если по-другому ну никак. Хотя я шучу конечно и любое переедание – это зло.

  • Артур

    Когда-то я занимался пауэрлифтингом. В периоды активных тренировок приходилось много есть. Организм к этому привык и после завершения продолжает требовать много пищи. Думал, ни наемся никогда))).

  • Карина

    А у меня с точность наоборот, при любом стрессе (даже самом мелком) кусок в горло не лезит. Вообще не могу есть, а если пытаться что-то в себя запихнуть то сразу появляется рвотный рефлекс, горло как в спазме каком-то и не дает есть пока не успокоюсь. Если это просто нервы по незначительной или быстро решаемой причине, проходит быстро – пару часов и все норм. А вот когда что-то более серьезное (например ожидание какой-то важной встречи, когда еще за день начинаешь себя накручивать) то за это время почти ничего не ем, только вода или максимум кефир жидкий. За пару дней на таких нервах и “диете” скидываю 2-3 кг, хорошо хоть получается восстанавливаться и возвращаться в свой вес, так как не часто я нервничаю так сильно.

  • Катя

    Все мы подвластны перееданию. Одни от нервов едят, другие от безделия) Меня научил врач эндокринолог, что перед тем, как развернуть очередную конфету, нужно себя спросить, а хочу ли я есть на самом деле?) Чаще ответ:”нет”)

Залишити коментар
Ваш e-mail не буде опубліковано. Обов'язкові поля відмічено *