Кіста яєчника: причини, симптоми, лікування

Кіста яєчника – захворювання, яке посідає друге місце серед усіх новоутворень жіночих статевих органів. Найчастіше доброякісні кісти розвиваються у репродуктивному віці, протікають безсимптомно та проходять (розсмоктуються) самостійно. Але бувають винятки, коли даний вид утворень, в силу внутрішніх та зовнішніх факторів, змінює форми і несе небезпеку для здоров’я та життя.

BlogPokuponTeam розбиралася, що таке кіста яєчника, якою вона буває, як впливає на організм, якими симптомами може супроводжуватися і як лікувати.

Користуйтеся знижками Покупону та заощаджуйте на профілактичних оглядах гінеколога до 75%.

Що таке кіста яєчника?

Кіста яєчника (ретенційна кіста) – доброякісне пухлиноподібне утворення в яєчнику або на його поверхні, порожнини якого заповнені рідиною (анехогенна кіста), напіврідким вмістом, кров’ю або без рідини зовсім.

Кісти формуються з клітин на поверхні репродуктивних органів. Процес переродження нормальної тканини в онкоутворення може відбуватися з будь-яких клітинних елементів, тому кісти мають безліч форм і будов.

Симптоми кісти яєчника

Кіста найчастіше не болить, самопочуття може погіршитися через ріст новоутворення чи ускладнень, таких як перекрут чи розрив пухлини.

Запідозрити розвиток кісти можна за такими симптомами:

• Гострий або ниючий біль внизу живота, біль у боці, який може віддавати в поперек, відчуватися в зоні яєчника або екранувати в ногу з почуттям оніміння.
• Збільшення нижньої частини живота без видимих причин.
• Зміни у менструальному циклі (немає місячних, початок менструації раніше строку, сильні чи слабкі виділення).
• Кров’янисті виділення всередині циклу.
• Больові відчуття під час статевого акту.

Види кіст

Кісти діляться на кілька видів:

• Фолікулярна – утворюється через порушення овуляторного циклу, коли фолікул, що дозрів, не розривається.
• Геморагічна – виникає через утворення жовтого тіла або фолікулярної кісти, яка довго розвивалася в яєчнику.
• Лютеїнова – виникає після овуляції, коли у жовтому тілі накопичується рідина.
• Ендометріоїдна – найнебезпечніша кіста, яка виникає при ендометріозі яєчника, супроводжується сильним болем і може тиснути на суміжні органи.
• Параоваріальна – утворюється із клітин придатка яєчників із зовнішнього боку.
• Дермоїдна – формується з покриваючого епітелію який потрапив у яєчник під час розвитку ембріона.
• Текалютеїнова – утворюється за недостатнього синтезу жовтим тілом прогестерону на початковій стадії вагітності.
• Цистаденома – найчастіше формується через гормональний збій і являє собою бульбашку наповнену рідиною або слизом. Цистаденоми бувають різних типів: серозна, папілярна, з пристіночним компонентом (розростання на внутрішній поверхні порожнини кісти) та інші.

Лютеїновий та фолікулярний вид кіст називають функціональними. Найчастіше у жінок з’являються саме вони, проходять без симптомів і розсмоктуються самостійно протягом 1-2 місяців. Також текалютеїновим кістам властивий регрес після пологів та закінчення лактації. Який би вид кісти не було виявлено, всі вони вимагають спостереження у лікаря та контролю.

Ознаки розвитку кісти яєчника

Як правило, функціональні кісти виникають через порушення гормонального фону. Органічні пухлини зустрічаються значно рідше і вони пов’язані з гормонами.

Серед причин утворення кіст виділяють:

• Спадкову схильність.
• Зміни гормонального фону.
• Від частого стресу.
• Невиношування вагітності.
• Запалення у придатках.
• Ендокринні порушення.
• Хронічні захворювання репродуктивних органів.
• Пізня менопауза.
• Рання чи пізня перша менструація (менархе).
• Стимуляція овуляції.
• Порушення обміну речовин.
• Вживання деяких препаратів.
• Переохолодження.

На формування кіст також впливає відсутність оргазму при сильному збудженні, перерваний статевий акт, новоутворення у матці.

Читайте також:
Все про жіночі гормони: норми, симптоми збоїв
Гормони щитовидної залози: навіщо і коли здавати
Менопауза: симптоми, наслідки, лікування

Ускладнення кісти: які бувають?

Хоча більшість кіст розсмоктуються самостійно, деякі з них не проходять і можуть спричинити неприємні ускладнення:

• Перекручування ніжки кісти.
• Нагноєння.
• Порушення роботи суміжних органів.
• Кіста лопається.
• Переформування кісти у злоякісне утворення.
• Крововилив у порожнину утворення.

Всі ці ускладнення супроводжуються гострим болем у животі, блюванням, температурою та погіршенням загального самопочуття. У разі виникнення симптомів необхідно терміново звернутися до лікаря – не виключено, що знадобиться хірургічне втручання.

Чи можна завагітніти з кістою яєчника?

• Лютеїнова кіста утворюється в другій фазі циклу з жовтого тіла, що не регресувало, і може досягати розміру близько 8 см. Навіть за наявності цього виду кіст в обох яєчниках вагітність можлива.
• Дермоїдна кіста невеликого розміру не впливає на зачаття та виношування плода, але через ризик переродження у злоякісне утворення такі кісти зазвичай видаляють.
• Фолікулярна кіста – це фолікул, який виріс і не луснув, а отже овуляція не сталася і вагітність неможлива. Хоча якщо у яєчнику утворилося два домінантні фолікули, один з яких став кістою, а другий овулював – зачаття ймовірне.
• Наявність ендометріоїдних кіст може перешкоджати настанню вагітності.
• Найчастіше параоваріальні кісти не несуть загрози для вагітності або розвитку плода, тому що навіть великі утворення не перероджуються на злоякісні та утворюються досить рідко.

У разі настання вагітності через гормональний дисбаланс можливий різкий ріст кісти, що може призвести до її видалення. За наявності утворення важливо регулярно моніторити його стан та розмір.

Діагностика кісти

Для діагностики кісти лікар-гінеколог проводить огляд, збирає анамнез, аналізує симптоматику та призначає апаратне та лабораторне дослідження.

Найчастіше наявність кісти підтверджує УЗД, у такому разі пацієнта направляють на аналіз крові на онкомаркери, щоб визначити доброякісність чи злоякісність пухлини. Гістологічний аналіз проводиться для визначення типу кісти, її структури та особливостей.

Інструментальна діагностика кісти

• Лапароскопія (забір матеріалу на гістологію, видалення невеликого розміру утворення).
• КТ з контрастом (допомагає точніше визначити тип кісти, на відміну від УЗД) чи МРТ.
• Ультрасонографія або доплерографія (визначення розміру та наповнення кісти).

Читайте також: Розшифровка аналізу крові ㅡ норми основних показників

Методи лікування кісти

Функціональна кіста не потребує лікування, але потрібен постійний контроль лікаря (раз на місяць). Якщо протягом двох місяців утворення не пройшло, знадобиться медикаментозне або оперативне втручання.

Медикаментозне лікування без операції

Медикаменти призначаються для лікування кіст невеликого розміру, які не розсмокталися самостійно протягом двох місяців. Наприклад, розміри більше 10 см – вже показання для операції. До програми лікування входить:

• Оральна контрацепція (препарати впливають на гормональний фон жінки та сприяють зменшенню та зникненню кісти, а також попереджають утворення нових пухлин).
• Препарати з прогестероном – впливають на рівень естрогенів, знижують овуляцію і таким чином запускається регрес утворення.
• Антибіотики – призначаються з метою знищення патогенної мікрофлори.
• Свічки з протизапальним та антисептичним ефектом.
• Знеболюючі препарати та вітаміни для посилення імунітету.

Оперативне лікування кісти

Рішення про оперативне втручання приймає лікар, ґрунтуючись на індивідуальних особливостях захворювання.

Коли потрібна операція:

• Кіста утворилася понад три місяці тому і не піддається медикаментозному лікуванню.
• Пухлина, яка швидко росте.
• Утворення у яєчниках, що виникли під час менопаузи.
• Ускладнення кісти.
• Онкологічна пухлина.
• Розмір кісти понад 10 см.

Для видалення кісти використовують лапароскопічний метод, що являє собою кілька невеликих проколів в області живота і проводиться під контролем відеокамери. Така операція малотравматична і є досить безпечною, а операційні шви практично непомітні.

Профілактика кісти

Щоб запобігти захворюванню необхідно раз на півроку відвідувати гінеколога для планового огляду, здачі мазка на флору та онкоцитологію. Крім цього важливо стежити за загальним станом організму, гормональним фоном та роботою щитовидної залози.

Загальні рекомендації для профілактики утворення кісти яєчника:

• Регулярна інтимна гігієна як міра профілактики запальних процесів жіночих статевих органів, які можуть спровокувати формування новоутворень.
• Відмова від алкоголю, куріння.
• Правильне харчування.
• Фізичні навантаження (регулярний спорт).
• Нормалізація графіка сну.
• Методи щодо поліпшення загального психологічного стану.
• Використання оральних контрацептивів (тільки за призначенням лікаря), що запобігають не лише небажаній вагітності, а також налагоджують гормональний фон та знижують ризик розвитку кіст будь-якого типу.
• Увага до себе та своїх відчуттів. У разі дискомфорту внизу живота, в ділянці матки чи яєчників необхідно негайно звернутися до лікаря.

Читайте також:
Як правильно здавати аналізи
Вітамін Д – який краще приймати, навіщо, скільки і коли
Цистит: симптоми, лікування та профілактика

А як часто ви проходите огляд гінеколога і чи доводилося стикатися з кістою? Діліться в коментарях і будьте здорові ;)