Лишай: види, симптоми, лікування

Лишай – це узагальнений термін, що означає групу дерматологічних захворювань зі схожими висипаннями. Видів лишаю дуже багато, деякі з них, викликані грибками, бактеріями та вірусами, – заразні,  інші проявляються через неврологічні, генетичні або ендокринні порушення.

BlogPokuponTeam розібралася у причинах хвороби, методах лікування та профілактики, які види лишаю бувають і як вони проявляються.

Класифікація лишаю

Вид лишаю визначають за етіологією розвитку:

1. Оперізуючий – характеризується високою заразністю. Спричинений вірусом вітряної віспи Varicella zoster із сімейства Herpesviridae. Найчастіше виникає у дорослих середнього віку і літніх людей. У дітей після контакту із зараженим з’являється вітрянка.
2. Стригучий (трихофітія, мікроспорія). Належить до категорії заразних захворювань і викликаний грибками Trichophyton або Microsporum canis, ferrugineum, audoin. Переносниками грибків найчастіше є безпритульні тварини: кішки, собаки, кролики, мавпи та інші. У зоні ризику люди, які часто контактують із джерелами інфекції, наприклад, співробітники ветеринарної клініки або ферми, а також ті, хто регулярно підгодовує бродячих тварин.
3. Чорний (кладоспоріоз епідермальний, мікроспороз чорний) – належить до заразних мікозів, спричинений грибками Cladosporium wemeckii і Stenella arguata. Вони більш поширені в регіонах з гарячим і вологим кліматом: Південно-Східна Азія, Африка і країни тропічної зони Америки.
4. Висівкоподібний (різнокольоровий) – малозаразний, оскільки для інфікування необхідні специфічні передумови і тривалий тісний контакт із хворим. Цей лишай провокують Malassezia furfur, Pityrosporum orbiculare або ovale.
5. Рожевий (пітиріаз, хвороба Жибера) – не заразний. Справжні причини лишаю досі не встановлені, проте припускають його інфекційно-алергічне походження.
6. Червоний плоский лишай шкіри та порожнини рота – не передається. Поки що науці невідомі причини його розвитку. Він часто виникає після стресу або за наявності патологій травного тракту, печінки, підшлункової залози, цукрового діабету, гіпертонічної хвороби, токсико-алергічних реакцій тощо.
7. Білий (сонячний) лишай також не є заразним, причини його розвитку залишаються загадкою. Однак припускають, що грибки Malassezia, які виділяють певні компоненти, сприяють зупинці ультрафіолетових променів на поверхні шкіри та уповільнюють процес утворення меланіну.
8. Лускатий (псоріаз) не має заразних властивостей і, ймовірно, спричиняється одразу кількома факторами, такими як спадковість, невротичні реакції та перенесені інфекції.
9. Мокнучий (екзема) – безпечний для оточення. Розвиток лишаю провокують безліч чинників, включно з порушеннями імунної системи, алергійними реакціями, ендокринними патологіями, порушеннями в роботі шлунково-кишкового тракту, стресом, впливом шкідливих речовин на робочих місцях, порушенням трофіки в разі тривалого варикозного розширення вен та іншими.
10. Склероатрофічний лишай (хвороба білих плям, крауроз вульви/пеніса, краплеподібна склеродермія). Такий лишай не передається. Причини виникнення недостатньо досліджені, але зазвичай він виникає на тлі генетичної схильності, аутоімунних порушень, гормональних дисбалансів або частих психоемоційних розладів.
11. Лінійний лишай (смугоподібний). Передбачається, що з його появою пов’язані вроджені зміни в розвитку нервових і шкірних тканин. На тлі цього він класифікується як незаразний.
12. Блискучий – не передається. Можливі причини розвитку пов’язані з інфекційно-алергічною природою захворювання.

Як передається лишай?

Зараження лишаєм із грибковим збудником відбувається через безпосередній контакт з інфікованою людиною, твариною або предметами. Імовірність інфікування збільшується, якщо не дотримуватися елементарних правил гігієни. Перші ознаки проявляються через тиждень.

Оперізуючий лишай передається контактним і повітряно-крапельним шляхом. Інкубаційний період у середньому два тижні.

Якщо ви помітили на тілі плями або прищі невідомого походження – негайно зверніться до дерматолога.

Як проявляється лишай – симптоми кожного виду

Симптоми лишаю різноманітні й залежать від його виду. Однак майже всі вони супроводжуються свербінням, почервонінням, лущенням, утворенням пухирців, плям або кірок на шкірі.

Оперізуючий лишай 

Прояви варіюються від легких до серйозних форм. За місяць (3 тижні) до висипання пацієнт відчуває біль локалізовану вздовж нервів. Потім, найчастіше між ребрами, з’являються бульбашки наповнені рідиною, які в сукупності утворюють сверблячі рожеві плями. Коли прищики лопаються, на їхньому місці з’являється скоринка, іноді з лущенням. 

Крім зовнішніх симптомів у хворого погіршується і загальне самопочуття. У легкій формі захворювання з’являється звичайна інтоксикація: слабкість, лихоманка, у важкому випадку – уражається центральна нервова система.

Стригучий лишай (трихофітія, мікроспорія) 

Цей вид лишаю утворюється на будь-якій ділянці шкіри або волосистої частини голови, іноді на нігтях. В ураженій ділянці з’являються рожеві плями (складаються з дрібних пухирів) з чітким контуром. На початку хвороби плями не сверблять, але цей симптом може з’явитися пізніше. При ураженні шкіри голови волосся зазвичай випадає локально (видимі лисини). 

Стригучий лишай має властивість самоінфікування – інфекція розходиться по всьому тілу.

Чорний лишай 

На долонях, стопах, пальцях, передпліччях і тулубі з’являються осередки маленького розміру і темного кольору. З плином часу вони розширюються, освітлюються в центрі, зливаються між собою, утворюючи поліциклічні ділянки. Візуально це утворення нагадує меланому. При близькому розгляді можна побачити невеликі лусочки на поверхні.

Висівкоподібний (різнобарвний) лишай 

Прояви: численні, злегка округлі, плями діаметром до 1 см. Колір висипу: від кавового і жовтого до рожево-коричневого або бурого. Краї плям – нерівні. Згодом з’являється свербіж у ділянці ураження. Під впливом сонячних променів висипання часто зменшуються. Після одужання уражена ділянка шкіри залишається білою і не засмагає.

Рожевий лишай (хвороба Жибера) 

У більшої половини хворих на початку захворювання з’являється одна основна бляшка (у рідкісних випадках 2-3) рожевого кольору діаметром до 5 см. Іноді вона вкрита лушпинням. Приблизно через тиждень на руках, ногах і тулубі вискакують нові круглі або овальні плями, які збільшуються, але не зливаються, за 2 дні до 2 см і більше.

Через якийсь час центр плям жовтіє і лущиться. У 50% хворих є свербіж, у чверті – сильний. Через 1,5-2 місяці утворення зникають, але на їхньому місці залишаються пігментовані або депігментовані ділянки, які також щезають.

Червоний плоский лишай (шкіри та порожнини рота) 

На тілі утворення мають вигляд множинних червоно-фіолетових або малинових папул (2-5 мм) з втиснутим центром, блиском і легким лущенням. Висипання локалізуються групами, утворюючи кільця, гірлянди або лінії. Свербіж може бути різний – сильний або слабкий. Після одужання залишається гіперпігментація.

Форми лишаю при ураженні слизової оболонки рота:

• Типова – у роті утворюються сірувато-білі вузлики, які нагадують мереживний візерунок.
• Ексудативно-гіперемічна – утворення сіруватих папул на опухлій і червоній слизовій.
• Гіперкератолітична. Сірі плями в роті, які з плином часу стають товщими і підносяться над шкірою, спричиняють відчуття шорсткості та сухості.
• Ерозивно-виразкова – виразки й ерозії, що кровоточать, з нальотом на слизовій.
• Бульозна – маленькі бульбашки з кров’янистою рідиною. Після розтину перетворюються на ерозії з білим нальотом.
• Атипова проявляється висипом біля рота (частіше на верхній губі) або яснах.

Лишай слизової в одного пацієнта може мати ознаки різних форм. Дуже рідко (1%) і здебільшого у літніх людей переростає в рак.

Лускатий лишай або псоріаз

Зазвичай висипання з’являються на розгинальній або згинальній поверхні кінцівок, інколи – на волосистій частині голови, підошвах, долонях, геніталіях або біля статевих органів. Висип утворює круглі плями з чіткими межами та щільними сріблясто-білими лусочками. Після лікування можуть залишитися пігментовані ділянки.

Білий лишай 

Зазвичай проявляється навесні та влітку у вигляді невеликих білих плям округлої форми. Плями виступають над поверхнею шкіри, сверблять і запалюються. В утвореннях немає меланіну, і під час впливу ультрафіолетових променів можуть з’являтися опіки. Цей лишай часто хронічний.

Мокнучий лишай

Хронічне захворювання з висипом у вигляді сукупності пухирців на запаленій шкірі. Після розриву прищів утворюються ерозії з м’якою кіркою. Уражені ділянки сильно сверблять.

Склероатрофічний лишай 

Характеризується білими папулами, які перетворюються на світлі або опуклі рожеві плями. Локалізація: поблизу пахв, між грудей, на шиї, стегнах, лобку і геніталіях. Особливо часто діагностується у жінок віком 35-50 років. Захворювання супроводжується свербінням і сильним лущенням. Якщо не лікувати, плями можуть атрофуватися і навіть призвести до раку шкіри.

Лінійний лишай 

Висип представлений невеликими папульозно-скумпозними елементами рожевого або червоного кольору, що виступають над шкірою. Вони утворюються у вигляді хвилястих, завитих або прямих ліній довжиною від 5 до 30 см. Зазвичай висипання з’являється дуже швидко, не спричиняє свербежу, згодом світлішає і залишає світлі плями, які самі зникають.

Блискучий лишай 

Висип розташовується на шкірі голівки статевого члена, нижній частині живота, колінах і ліктях, не вражає обличчя, голову, долоні та підошви. Виглядає як блискучі щільні перламутрові плоскі вузлики, що розташовані близько один до одного, але не зливаються і не лущаться. Проходять самі через кілька тижнів або років. Статистично найчастіше цей лишай виявляють у дітей (хлопчиків) до 6 років.

Більшість видів лишаю не несуть серйозної загрози для здоров’я, але це не означає, що захворювання можна залишити без лікування. Деякі види можуть давати ускладнення на нервову систему, зір і навіть спровокувати злоякісні (смертельні) новоутворення – рак. Тому якщо ви виявили в себе перші ознаки хвороби – звертайтеся до лікаря для діагностики та своєчасного лікування.

Діагностика

Постановкою діагнозу займається лікар-дерматолог на основі клінічного огляду ураженої шкіри та збору скарг. Для точної діагностики призначаються додаткові дослідження:

• Дерматоскопія.
• Біопсія.
• Мікроскопія (зіскоб).
• Імунограма.
• Огляд із лампою Вуда.
• Загальний аналіз крові та сечі (ЗАК, ЗАС).

Лікування

Лікування лишаю залежить від його виду, тяжкості і проходить найчастіше амбулаторно. При заразному типі рекомендується самоізоляція. Якщо стан пацієнта важкий – госпіталізація. 

Основні рекомендації: 

• Обмеження водних процедур і перебування на сонці. 
• Тимчасова відмова від косметичних засобів.
• Обробка всього одягу окропом.
• Носіння зручного одягу з натуральних тканин.

Лікування захворювання, спровокованого грибками та вірусами, проводиться за допомогою противірусних і протигрибкових препаратів. За необхідності призначається симптоматичне лікування (жарознижувальні, антигістамінні таблетки). У разі тяжкого перебігу – глюкокортикоїди. Для поліпшення імунної реакції – імуномодулятори.

Для місцевого лікування застосовуються:

• Антисептики (хлоргексидин).
• Мазі з протигрибковими або противірусними компонентами (Нізорал, Ламікон).
• Гормональні (глюкокортикоїдні) мазі (на кшталт Тридерм).
• Засоби для підсушування шкіри.
• Ранозагоювальні мазі.

Самолікування в домашніх умовах небезпечне для здоров’я. Тільки лікар може правильно визначити вид захворювання і призначити препарати, які допоможуть. В іншому разі ви якщо й не нашкодите, то просто не вилікуєтеся.

Профілактика

Для профілактики лишаю необхідно: 

• дотримуватися правил особистої гігієни; 
• уникати контакту з інфікованими предметами, людьми або тваринами;
• носити легкий, дихаючий одяг; 
• зміцнювати імунну систему, правильно харчуючись і дотримуючись здорового способу життя.

Читайте також:
✔️Контагіозний молюск: причини, симптоми, лікування
✔️Проблема чи особливість: що робити з пігментними плямами
✔️Себорейний дерматит: діагностика та лікування
✔️Які аналізи потрібно здавати щороку
✔️Як обрати свого психолога
✔️Правильне харчування – запорука здорового життя
✔️Відпочинок в Карпатах восени: 9 ідей куди поїхати

Лишай – неприємне захворювання, але досить легко виліковне. Бережіть себе і вчасно звертайтеся до лікаря, а якщо залишилися питання – ставте в коментарях.