Які аналізи потрібно здавати щороку – рекомендації лікарів

Регулярні медичні обстеження – важлива складова турботи про своє здоров’я та профілактики різноманітних захворювань. Щороку рекомендується здавати певні аналізи для контролю основних функцій організму.

BlogPokuponTeam розповість, які аналізи бажано здавати щорічно для перевірки стану нирок, щитовидної залози, виявлення проблем із гормональним дисбалансом, ранньої діагностики злоякісних патологій та інших відхилень у жінок та чоловіків.

Загальні аналізи для чоловіків та жінок

1. Загальний аналіз крові (ЗАК)

ЗАК – один з найінформативніших аналізів, який дозволяє лікарю визначити наявність анемії, запальних процесів, інфекцій, а також дає уявлення про стан системи згортання крові.

Загальний аналіз крові є початковим і важливим етапом діагностики багатьох захворювань і використовується як для регулярного моніторингу здоров’я (щороку або при поганому самопочутті), так і для виявлення проблем на ранніх стадіях.

В ЗАК входять такі показники:

• Еритроцити. Їхня знижена кількість вказує на анемію або крововтрату, у той час як підвищена – пов’язана зі зневодненням або іншими захворюваннями.
• Лейкоцити. Збільшена кількість лейкоцитів говорить про запалення чи інфекції, а знижена – про імунні порушення.
• Гемоглобін. Рівень білка дозволяє оцінити кровонасичення тканин киснем та виявити анемію.
• Тромбоцити. Їхня кількість визначає здатність організму швидко зупиняти кровотечу.
• Колірний показник (КП). Відображає ступінь забарвленості еритроцитів та корисний для діагностики різних типів анемій.
• ШОЕ. Цей показник відображає швидкість осідання еритроцитів у пробірці та може бути підвищений при запальних процесах в організмі.

Якщо результати ЗАК виходять за нормальні межі, лікар рекомендує додаткові дослідження для уточнення діагнозу та призначення відповідного лікування.

2. Загальний аналіз сечі (ЗАМ)

По лабораторному дослідженню сечі можна будувати висновки про стан здоров’я нирок, сечовивідних шляхів та інших систем організму.

Під час ЗАМ оцінюють такі параметри:

• Колір та прозорість (нормальна сеча зазвичай жовтого кольору).
• Щільність сечі. Висока – пов’язана з недостатнім вживанням рідини або порушеннями нирок.
• pH: рівень кислотності або лужності сечі (у нормі pH знаходиться в діапазоні 4.6-8.0).
• Протеїнурія (виявлення білка). Збільшена кількість може бути пов’язана із проблемами нирок.
• Глюкозурія (глюкоза у сечі).
• Кетони. Наявність кетонових тіл «говорить» про голодування пацієнта або діабетичний кетоацидоз.
• Лейкоцити. Збільшена кількість лейкоцитів може вказувати на інфекцію сечовивідних шляхів.
• Еритроцити. Виявлення червоних кров’яних клітин свідчить про інфекцію, запалення або інші стани.

3. Печінкові проби

Печінкові проби (або функціональні печінкові тести) допомагають оцінити функціональний стан печінки, визначають рівень різних речовин і ферментів, які характеризують роботу органу. Здорова печінка дозволяє зранку відчувати себе енергійними та врівноваженими. Перевіряти її потрібно ще й тому, що в ній зовсім немає нервових закінчень, вона не турбуватиме больовими відчуттями, навіть за наявності проблем.

Показники печінкових проб:

• Аланінамінотрансфераза (АЛТ або ALT). Фермент, присутній у печінці, підвищений рівень якого свідчить про пошкодження чи запалення органу (гепатит, цироз).
• Аспартатамінотрансфераза (АСТ або AST). Підвищення АСТ – ознака патології.
• Алкалічна фосфатаза (АЛФ чи ALP). Збільшення кількості ферменту може бути пов’язане з проблемами жовчовивідних шляхів, а також із зростанням клітин у кістках.
• Загальний білірубін (продукт розпаду гемоглобіну). Високий рівень – можлива жовтяниця чи інші проблеми з утворенням чи виведенням жовчі.
• Рівень білка у крові допомагає оцінити функціональний стан органу-фільтра.

Печінкові проби необхідні для контролю за станом печінки та моніторингу хронічних захворювань цього органу. Щорічна здача аналізів допоможе вчасно виявити відхилення у показниках та розпочати лікування.

4. Аналізи на гепатит B та C

Гепатити В і С – небезпечні захворювання печінки, які можуть призвести до смерті. Здаючи тест хоча б раз на рік, ви убезпечите себе і зможете, у разі потреби, вчасно розпочати лікування. Важливо пам’ятати, що результати тестів слід інтерпретувати в контексті клінічної та медичної інформації, і лише лікар може дати офіційний висновок та рекомендації на основі результатів.

• HBsAg тест (поверхневий антиген гепатиту B). Аналіз визначає наявність антигену, який свідчить про поточну інфекцію гепатитом B. Позитивний результат вказує на хронічну чи гостру форму захворювання.
• Anti-HCV (антитіла до вірусу гепатиту C). Тест виявляє антитіла до вірусу гепатиту C. Позитивний показник говорить про минулу або триваючу наразі інфекцію.

5. Ліпідограма

Ліпідограма – аналіз крові, який оцінює рівні різних типів ліпідів (жирів) у крові. Аналіз включає вимірювання рівнів холестеролу і тригліцеридів, а також обчислення інших параметрів: ліпопротеїни високої (HDL) і низької (LDL) щільності.

Ліпіди відіграють важливу роль в організмі. Підвищений рівень холестерину та тригліцеридів збільшують ризик серцево-судинних захворювань: атеросклероз, інфаркт міокарда та інсульт.

Ліпідограма включає компоненти:

1. Холестерол (загальна сума холестерину у крові).
2. Тригліцериди (жири, що зберігаються в клітинах та використовуються як джерело енергії).
3. Ліпопротеїни:

• HDL (ліпопротеїни високої щільності).
• LDL (ліпопротеїни низької щільності).

4. Відносини:

• Відношення загального холестерину до HDL (чим нижче, тим краще).
• Відношення тригліцеридів до HDL (чим нижче, тим краще).

Ліпідограма допомагає лікарю-кардіологу оцінити загальний ризик серцево-судинних захворювань та визначити необхідність корекції способу життя або призначення медикаментозної терапії. Регулярне моніторування рівнів ліпідів збереже здоров’я вашого серця та судин.

6. Функція нирок: креатинін плазми

Аналіз крові на креатинін плазми бажано здавати хоча б раз на рік, щоб оцінити функції нирок.

Креатинін – це хімічна речовина, що утворюється у м’язах як наслідок метаболізму креатинфосфату. Він фільтрується з крові нирками та виділяється у сечу. Рівень креатиніну у крові може бути індикатором того, наскільки добре нирки виконують свою роботу.

Високий креатинін вказує на погіршення ниркових функцій, які можуть бути пов’язані з гострою або хронічною нирковою недостатністю, інфекціями сечових шляхів або іншими хворобами.

Для інтерпретації рівнів креатиніну в крові важливо враховувати вік, стать, масу тіла та інші фактори – за розшифровкою краще звертатися до лікаря.

7. Гормон ТТГ (функція щитовидної залози)

Для аналізу на гормон ТТГ (тиреотропний гормон) необхідно здати кров із вени. Тест допомагає оцінити роботу щитовидки, яка відіграє важливу роль у регулюванні обміну речовин в організмі.

Тиреотропний гормон (ТТГ), що виробляється гіпофізом, стимулює щитовидну залозу синтезувати та виділяти гормони тироксину (Т4) та трийодтироніну (Т3), а вони, у свою чергу, впливають на безліч інших процесів. Тому для підтримки гормонального балансу рівень ТТГ важливо перевіряти регулярно.

До речі, висипання на тілі (акне) також безпосередньо залежать від гормонів і щоб позбутися прищів, насамперед потрібно перевірити гормональний фон.

8. Аналіз на цукор (глюкозу у крові)

Аналіз на глюкозу важливо здавати щорічно, щоб відстежувати рівень цукру в крові. Особливо це стосується людей з підвищеною схильністю до діабету (надлишкова маса тіла, похилий вік, спадковість).

Тест на глюкозу допомагає оцінити рівень глікемії та контролювати стан обміну вуглеводів в організмі. У разі підвищеного рівня глюкози лікар може надати рекомендації щодо корекції способу життя або призначити лікування від діабету.

9. Електрокардіограма (ЕКГ)

Регулярно перевіряти серце життєво важливо. Особливо, якщо у вас малорухливий спосіб життя, є надмірна вага, шкідливі звички, часті стреси тощо. Електрокардіограма раз на рік дозволить лікарю оцінити роботу серця та вчасно виявити порушення ритму, наявність ішемії (нестачі кровопостачання серцевого м’яза) та інших серцевих аномалій.

10. Флюорографія

Флюорографія – метод діагностики за допомогою рентгенівського проміння для створення зображення внутрішніх органів. Найчастіше вона використовується для скринінгу та виявлення ранніх ознак легеневих захворювань, таких як туберкульоз. Недоліки методу: «флюшка» не завжди здатна виявити інші типи патологій і може давати хибнопозитивні або хибнонегативні результати.

Пам’ятайте, що рентгенівські промені, при частому опроміненні, небезпечні для здоров’я. Тому лікарі рекомендують не займатися самодіагностикою і проходити це обстеження для профілактики не частіше, ніж раз на рік. І лише у разі підтвердженого діагнозу може бути призначене повторне обстеження (але не більше 10 разів на рік).

Крім перерахованих вище аналізів важливо не забувати навідуватися до окуліста хоча б раз на пару років, щоб перевірити гостроту зору і можливий розвиток глаукоми або катаракти.

Дівчатам та жінкам – щорічно відвідувати гінеколога та мамолога, хлопчикам та чоловікам – уролога. Після обстеження у цих лікарів, залежно від стану здоров’я, може знадобитися УЗД або сдача додаткових аналізів: біохімія крові, аналіз на рак (онкомаркери).

Немаловажливе, хоч і дуже неприємне обстеження товстої кишки, – колоноскопію дорослим бажано робити раз на два роки.

Звичайно, на перший погляд, список щорічних аналізів досить великий. Але їх кількість і частота здачі варіюється від віку та спадкових схильностей (сімейного анамнезу). Наприклад, молодим людям до 45 років для профілактичної оцінки стану здоров’я лікар може призначити не весь цей перелік тестів, а ось після 45 років – буде потрібно більше. Головне пам’ятайте, щоб зберегти гарне самопочуття якомога довше, важливо не нехтувати рекомендаціями лікарів та проходити чек-ап регулярно.

Читайте також:
✔️ Аналізи на гормони: як правильно здавати
✔️ Як перестати нервувати і що робити, якщо не виходить
✔️ Холецистит: що таке, причини, симптоми, лікування
✔️ Біль в правому боці: в чому причина
✔️ Гормони щитовидної залози: навіщо і коли здавати
✔️ Розшифровка аналізу крові ㅡ норми основних показників

А як часто та які ви здаєте аналізи для профілактики? Діліться у коментарях.